Песок, раскалённые камни и зной.
И негде укрыться от жгучего солнца.
Пустыня... Сын Божий ступает босой
И болью в висках каждый шаг отдаётся.
Ни крошки во рту вот уже сорок дней.
Иисус силу духа в посте обретает.
Но плоть... Как же трудно не думать о ней,
Когда и на вздох сил уже не хватает.
В молитве смиренно Он шепчет: «Господь,
Дай силы пройти всю дорогу страданий».
Но, Боже, как бренна, как немощна плоть!
Под силу ли ей одолеть испытанья?
Она, обессилившая, вопиёт,
Молитву стенаньем своим прерывая.
И дерзко лукавый падения ждёт.
Коварно стоит за спиной, искушая.
Но с честью врагу отвечает Христос:
«Не хлебом единым, но истинным Словом...»
По-этому с Богом общенье и пост.
И сила, и мудрость в ответе Христовом.
Он принял Свой крест и дорогу избрал
Наш грех понести, и страданья, и боли.
Он жизнью и смертью Своей доказал,
Что всё, что Он делал – Он делал с любовью.
В молитвах всенощных Он силу черпал,
Чтоб днём, на больных и несчастных взирая,
Её отдавать. Он Себя отдавал,
И тело и души людей исцеляя.
Как сложно понять нашим слабым умом:
Как можно о ближних молить, ущемляя
Себя. А Христос показать это смог,
За грешных людей на кресте умирая.
И нам ли, живущим в достатке, в тепле,
Под кровом, имея еду и одежду,
Не помнить о роли своей на земле:
В посте и смиреньи молиться о грешных.
Вы скажете: «Пост – это сильных удел.
А мы... Что Христу наша жалкая лепта?»
Но каждого видеть Спаситель хотел
Готовым для ближних пожертвовать чем-то.
А часто ль мы с вами всем сердцем скорбя
И предназначенье своё сознавая,
В посте и молитве смиряем себя,
С любовью за ближнего к Богу взывая?..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
