Притча о жестоком гуманизме
Инок59
Мимолетному поддавшись чувству,
Как игрушку, завели собаку.
К ближнему любовь:- сродни искусству,
А тут, чуть «ошибся» сразу в драку.
Словно вещь затискали в начале,
А затем, пинка «что сделал лужу».
Ну, так Вы ж «гулять» не приучали,
А теперь кричим, зачем он нужен.
У него сердечко привязалось
К тем, кто подарил глоток участья.
Зато Вам в бесстыдстве показалось,
Ваша бессердечность его счастье.
Он в глаза глядит, понять не может,
Чем «родную» душу опечалил.
Только разве сердце растревожит
Тех, кто был бездушен изначально.
* * *
От ЛЮБВИ до эгоизма пропасть,
Равнодушьем мы калечим жизнь.
Лучше уж гуманная жестокость,
Чем увы жестокий гуманизм.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.