Благодарю, Отец Небесный,
За новый, утренний рассвет,
За то, что вдохновенной песней
Звучит мой радостный привет
К Тебе, Великому Святому,
Сидящему над сонмом звёзд:
Ты в мира вечного просторы
Возрожденный мой дух вознёс.
Благодарю за веру Божью,
С которой пробуждаюсь вновь,
За то, что всё с Тобой возможно,
Ведь Ты –и Мудрость, и Любовь!
Сердечной песней достигаю
Твой многоблагостный Престол
И в Духе славы постигаю
Глубины Истины Святой.
Твоё Живое, Божье Слово,
Что чисто, верно и остро
По откровению Христову -
Мой охраняющий покров.
Во всеоружие спасенья
Я облекаюсь пред Тобой,
Чтоб в мире суеты и тленья
С врагом вести победно бой.
Благодарю, Небесный Отче,
И за руку Твою держась,
Иду сквозь злобу, скорби, ночи
К Царю миров и всех держав –
К Тебе! И детской верой
Всё принимаю от Тебя:
Ведь Дух Святой - во мне без меры,
Ведь надо мною - сень Твоя!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 4497 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
