Как хотелось бы мне разделить с вами радость и горе,
Хлеба чёрствым куском поделится, стаканом воды…
Или пир закатить с шашлыками и выпивкой взрослой
И в миг нужный прикрыть от нависшей над вами беды.
Как хотелось бы мне видеть ваши весёлые лица,
Видеть ваших детей и счастливо-игривых внучат…
Только этого мне и во сне никогда не приснится,
Никогда не прийдётся мне вас из беды выручать
Кто-то мне никогда не раскроет навстречу ладони,
Для приветствия мне не подаст своей крепкой руки,
Только вороны глухо карчат над кладбищенским бором,
Да свои паутины плетут на крестах пауки
Как хотелось бы мне рассказать, что есть сети покруче.
Как искусно плетёт их диавол, обманщик, злодей,
Как он их расставляет, как искусно он их маскирует,
Загоняя в них души беспечно живущих людей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : Безответная любовь. - Николай Зимин Порой земная любовь безответная.Эти чувства я и выразил в этом стихотворении. Месяц и река послужили мне образами к написанию. Может быть,кто-то найдет что-то знакомое и для себя,черпая из своих переживаний,встречь и раставаний ? Земная любовь несовершенна,но Божия любовь истинна и вечна.
